Мігрень у дітей
На цій сторінці:
Мігрень у дитячому віці
У багатьох пацієнтів мігрень починається ще в дитинстві. Середній вік появи мігрені у дітей – 7 років для хлопчиків і 10 років для дівчаток. До десятирічного віку приблизно кожна 20-та дитина страждає від періодичних нападів мігрені. У підлітковому ж віці поширеність мігрені сягає вже 10–20%. У дівчаток мігрень часто стартує з початком менструації.
У разі діагностування мігрені відзначається потужна генетична складова: майже у 90% випадків виявлення мігрені в маленьких пацієнтів це захворювання присутнє також у когось із батьків.
Особливості й нюанси
Дітям буває важко чітко пояснити симптоми мігрені, які до того ж непрості. Крім цього, кожна дитина може відчувати різні симптоми мігрені по-своєму. Серед найпоширеніших симптомів мігрені в дітей:
- односторонній чи двосторонній головний біль (тоді як у дорослих мігрень переважно одностороння, діти молодшого віку можуть скаржитися на біль по всій голові, в обох скронях чи в ділянці чола);
- біль може бути пульсуючий або стукаючий (маленькі діти можуть бути не в змозі описати свій біль);
- тривалість больового нападу переважно менша, ніж у дорослих і зазвичай не перевищує 4 години;
- чутливість до світла або звуку;
- нудота та/або блювання;
- дискомфорт у животі;
- пітливість;
- блідість.
Типовий напад дитячої мігрені починається раптово. При цьому дитина має блідий і хворобливий вигляд, відмовляється від гри, болісно й негативно реагує на гучні звуки та яскраве світло. Часто напад закінчується блюванням, після чого дитина може заснути й прокинутися вже без симптомів. У дітей віком до 10 років мігрень може мати абдомінальну форму, для якої характерні больові відчуття в животі, нудота, слабкість і втрата апетиту. При цьому головний біль слабко виражений або зовсім відсутній.
У дітей може бути як мігрень без аури, так і мігрень з аурою. Відповідно мігрень з аурою може супроводжуватися тимчасовим порушенням зору, мовлення або парестезіями. Порівняно з дорослими в дітей частіше може спостерігатися синдром Аліси в країні чудес, для якого характерні спотворене сприйняття часу, простору, розмірів або форми довколишніх предметів. Загалом встановлення діагнозу мігрень у дітей потребує досить тривалого й ретельного лікарського спостереження.
Що таке мігрень
Лікування мігрені в дітей
Мігрень у дітей лікують під постійним контролем лікаря-невролога та із суворим дотриманням лікарських рекомендацій. Як симптоматичне лікування головного болю в дітей застосовують ібупрофен у різних лікарських формах.
Щодо застосування триптанів, то препарати цієї групи не рекомендовані дітям віком до 18 років, оскільки їх безпека й ефективність для цієї вікової категорії не встановлені. Наразі один із триптанів у формі назального спрею дозволений для застосування для дітей віком від 12 років.
Необхідно ретельно стежити за частотою застосування препаратів скоропомічної терапії, щоб не розвинувся медикаментозний головний біль. Тож коли виникає необхідність застосування знеболювальних частіше 2 разів на тиждень, розглядаються опції превентивної терапії мігрені. Разом із тим, за деякими даними, ефективність застосування неспецифічних профілактичних препаратів у дітей і підлітків не перевершувала плацебо.
Можливість застосування препаратів нових поколінь від мігрені обмежується поки недостатньою дослідницькою базою в цій віковій групі. Профілактичне лікування мігрені в дітей і підлітків не має полягати лише в призначенні медикаментів. Варто насамперед приділяти увагу нефармакологічним методам лікування, які в деяких випадках можуть бути доповнені ліками.
Немедикаментозні підходи та практики для полегшення мігрені в дітей
Якісних досліджень стосовно немедикаментозних підходів до лікування мігрені в дітей наразі недостатньо. Серед вагомих недоліків більшості з цих досліджень також є відсутність ретельного вивчення аспектів безпеки та прийнятності. Разом із тим техніки релаксації, біологічного зворотного зв’язку (біофідбек) і психотерапевтичні методи зазначають як доволі помічні у випадку мігрені в дітей.
Одним з особливо важливих напрямів у цьому разі вважається когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Адже діти з мігренню чутливі до стресу, і часто саме його дія провокує гострий напад. Хронічний стрес також може спровокувати й посилити хронічну мігрень. КПТ демонструє успішні результати в контролюванні стресу в пацієнтів як дорослого, так і дитячого віку.
Причини виникнення мігрені
Профілактика дитячої мігрені
Корекція способу життя є одним із ключових підходів до боротьби з мігренню у дітей. Це не лише зменшує кількість і важкість нападів, але й допомагає виробити підходи та звички, що зменшуватимуть вплив мігрені на подальше життя пацієнтів.
Серед таких підходів:
- достатнє пиття й уникнення споживання напоїв із кофеїном. Звичка завжди мати воду із собою;
- гігієна сну – звичка лягати спати вчасно, в один час, усвідомлення важливості сну й пріоритезація його якості;
- достатня фізична активність і обов’язкове спортивне хобі;
- дотримання режиму харчування – регулярні прийоми їжі, споживання достатньої кількості овочів, білків, а також повільних вуглеводів, які запобігають різкому падінню рівня цукру в крові. Цей пункт особливо важливий, адже одним із тригерів початку нападу мігрені може бути пропуск прийому їжі чи її недостатнє споживання (наприклад, коли замість повноцінного прийому їжі спожито солодкий перекус, після якого настає різке відчуття голоду);
- контроль стресу – важливо регулярно відстежувати емоційний стан дитини та чинники, що можуть на нього впливати (психоемоційний клімат удома та в навчальному закладі, стосунки з однолітками, рівень навантаження, пов’язаного з навчанням тощо);
- відстеження впливу індивідуальних тригерів, що можуть провокувати больові напади (зокрема, вживання продуктів, що містять глутамат натрію, оброблені м’ясні продукти, фастфуд, солодкі газовані напої, шоколад, цитрусові тощо);
- ведення щоденника головного болю допоможе контролювати частоту нападів, визначити найефективніші підходи до лікування та виділити потенційні тригери.
Висновки
Діти можуть страждати на мігрень, так само як і дорослі. Значною мірою це визначається генетичною складовою – у більшості випадків діти з мігренню мають когось із батьків, хто також страждає на мігрень. Діагностика мігрені в дітей ускладнюється труднощами точного опису своїх симптомів, а також деякими можливими відмінностями в проявах мігрені в дітей і дорослих.
Лікування мігрені в дітей також є непростою справою, адже далеко не всі препарати достатньо досліджені для застосування в дитячому віці. Основне місце в лікування мігрені у дітей відводять профілактичним заходам, що спрямовані на корекцію способу життя та звичок, а також психологічній підтримці, яка може відчутно допомогти зменшити частоту й тяжкість нападів.
Посилання на джерела
- https://www.hopkinsmedicine.org/health/conditions-and-diseases/headache/headaches-in-children
- https://americanmigrainefoundation.org/resource-library/migraine-children/
- https://jamanetwork.com/journals/jamapediatrics/fullarticle/2760572
- https://www.cochrane.org/CD005220/SYMPT_drugs-acute-treatment-migraine-children-and-adolescents
- https://migrainetrust.org/news/migraine-and-children/
- https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3472
- https://americanmigrainefoundation.org/resource-library/treating-migraine-in-children/
- https://publications.aap.org/pediatrics/article/147/4/e20194107/180797/Nonpharmacological-Interventions-for-Pediatric?autologincheck=redirected
- https://www.health.harvard.edu/blog/do-children-get-migraine-headaches-what-parents-need-to-know-202311062988
Від своєчасної постановки правильного діагнозу та вибору терапії залежить ефективність лікування мігрені. Уникайте самолікування, щоб не зашкодити своєму здоров’ю. Зверніться до спеціаліста, який допоможе вам приборкати мігрень.