Профілактична або превентивна терапія
На цій сторінці:
Коли та кому потрібна
На відміну від cкоропомічної терапії, яка застосовується безпосередньо під час мігренозного нападу, профілактична терапія призначається за встановленою схемою без прив’язки до самих епізодів мігрені.
Застосування профілактичної терапії мігрені розглядають у таких ситуаціях:
- напади мігрені заважають повсякденному життю, попри скоропомічну терапію;
- частота мігренозних нападів становить 4 та більше на місяць;
- недостатня ефективність скоропомічної терапії або її надмірне використання;
- погана переносимість або протипоказання до застосування скоропомічної терапії;
- побажання пацієнта.
Цілі превентивної терапії
Профілактична терапія мігрені спрямована на досягнення кількох важливих цілей:
- зменшення частоти, тяжкості та тривалості больових нападів;
- покращення відповіді на засоби скоропомічної терапії та запобігання їхньому надмірному використанню;
- покращення працездатності та якості життя пацієнтів;
- зниження витрат на лікування мігрені.
Потрібно розуміти, що хороший результат профілактичної терапії не дорівнює повній відсутності нападів мігрені. Однак, вдалий підбір лікування дає змогу ефективно контролювати це складне неврологічне захворювання та мати менше днів, зіпсованих мігренню.
Профілактична терапія вважається успішною, якщо кількість днів із мігренню зменшується щонайменше вдвічі. Для того, аби це відстежити, необхідно регулярно вести щоденник мігрені, фіксуючи наявність або відсутність головного болю, клас і дозу лікарських засобів, які були застосовані.
Специфічна терапія мігрені
Неспецифічна (базова) профілактична терапія
Серед профілактичних засобів мігрені найчастіше застосовують антидепресанти, антиконвульсанти й антигіпертензивні препарати.
З огляду на те, що ці ліки початково були розроблені для лікування інших захворювань — механізм їхньої дії не є мігрень-специфічним. Усі вони є рецептурними засобами, із досить об’ємним переліком протипоказань і застережень. Тож рішення щодо їхнього призначення ретельно зважується лікарем у кожному індивідуальному випадку.
Вибір ліків і тривалість терапії залежить від багатьох чинників, серед яких супутні захворювання та стани — високий артеріальний тиск, бронхіальна астма, депресія, тривожність, цукровий діабет, вагітність тощо. Так, через ризик розвитку вроджених вад плода, антиконвульсанти протипоказані вагітним і жінкам репродуктивного віку, якщо тільки вони не застосовують високоефективні методи контрацепції. Крім цього, їхнє вживання може спричинити сонливість і труднощі з концентрацією уваги.
Бета-блокатори можуть мати переваги в разі застосування в пацієнтів з артеріальною гіпертензією, однак вони не підходять пацієнтам із бронхіальною астмою чи хронічним обструктивним захворюванням легень. Серед можливих небажаних ефектів їхнього застосування — зниження лібідо та загострення депресії.
У випадках, коли мігрень поєднується із супутніми депресивними та тривожними розладами, можуть призначатися антидепресанти. Та іноді їхнє вживання може супроводжуватися набором зайвої ваги чи відчуттям надмірної втоми. Також є застереження щодо їхнього застосування в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та у вагітних.
Окрім обмежень і побічних ефектів, зареєстрованих у разі застосування цих препаратів, пацієнти стикаються із незручністю, пов’язаною з необхідністю щоденного вживання ліків. У результаті, значна частина пацієнтів не дотримується рекомендованої схеми терапії або взагалі припиняє лікування. Наслідком недотримання режиму лікування є відсутність бажаного результату та продовження страждань пацієнта через виснажливі напади мігрені.
Ботулінотерапія
Одним із доволі ефективних підходів профілактичної терапії мігрені є ін’єкції ботулінічного токсину. Це екзотоксин, що утворюється бактеріями виду Clostridium botulinum. Ін’єкції ботулінічного токсину типу А застосовуються в косметології, післяінсультній реабілітації, для послаблення симптомів хронічної мігрені та лікування низки спастичних станів.
У разі застосування ботулінічного токсину для профілактики хронічної мігрені препарат вводять у понад 30 точок специфічних зон м’язів голови та шиї. Рекомендований інтервал між ін’єкціями становить 12 тижнів. Лікарям і пацієнтам необхідно усвідомлювати, що побічні ефекти від застосування препарату можуть виникнути, попри добре перенесені попередні ін’єкції. Тому кожну ін’єкцію необхідно здійснювати з обережністю.
Науковий прорив — прицільна механізм-специфічна терапія
Нещодавно у сфері лікування мігрені було здійснено справжній науковий прорив, а саме — створено першу прицільну, механізм-специфічну терапію.
Мова йде про анти-CGRP моноклональні антитіла, які працюють за принципом «ключ-замок»: антитіла блокують CGRP — пептид, який запускає каскад хімічних і нервово-судинних реакцій та є причиною больового мігренозного нападу.
Цей варіант профілактичної терапії є представником нової генерації засобів, які були створені спеціально для лікування мігрені, мають високу специфічність, добре переносяться і дають надію мати більше днів, вільних від мігрені.
У період 2018–2020 рр. було схвалено чотири препарати із цієї новітньої групи засобів (три з яких блокують безпосередньо CGRP, й один — блокує його рецептори).
Особливістю застосування цих препаратів є те, що вони переважно вводяться шляхом підшкірних ін’єкцій раз в один або три місяці. Перша ін’єкція зазвичай здійснюється в кабінеті лікаря, проте подальші уколи пацієнти можуть здійснювати самостійно, керуючись відповідною відеоінструкцією.
Новітні методи терапії мігрені
Висновки
Головною метою профілактичної терапії мігрені є зменшення кількості, тяжкості та тривалості нападів.
Є різні профілактичні засоби та підходи до лікування мігрені. Усі вони мають свої особливості та рекомендації щодо застосування в тих чи інших групах пацієнтів.
У цій сфері важливою подією стала поява високоспецифічних превентивних засобів лікування мігрені, а саме анти-CGRP-моноклональних антитіл. Ця терапія забезпечує довготривалу профілактику мігрені, скорочуючи кількість днів із мігренню зокрема та головним болем узагалі й покращуючи якість життя, має хороший профіль безпеки та високу прихильність до лікування.
Посилання на джерела
- https://americanmigrainefoundation.org/resource-library/understanding-migrainepreventive-treatments/
- https://americanmigrainefoundation.org/resource-library/onabotulinum-a-migraine-use/
- https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3573
- https://www.teva.ua/hcps-homepage/profilaktichna-preventyvna-terapia-migreni/
- https://www.aafp.org/pubs/afp/issues/2019/0101/p17.html
- https://www.webmd.com/migraines-headaches/preventive-migraine-medicine
- https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/migraine-headache/diagnosis-treatment/drc-20360207
Від своєчасної постановки правильного діагнозу та вибору терапії залежить ефективність лікування мігрені. Уникайте самолікування, щоб не зашкодити своєму здоров’ю. Зверніться до спеціаліста, який допоможе вам приборкати мігрень.