Профілактична або превентивна терапія
На цій сторінці:
Коли і кому потрібна
На відміну від cкоропомічної терапії, яка застосовується безпосередньо під час нападів, профілактична терапія призначається за встановленою схемою без прив’язки до самих епізодів мігрені.
Застосування профілактичної терапії мігрені розглядають у таких ситуаціях:
- Напади мігрені заважають повсякденному життю, незважаючи на скоропомічну терапію;
- Частота мігренозних нападів складає 4 і більше на місяць;
- Недостатня ефективність скоропомічної терапії або її надмірне використання;
- Погана переносимість або протипоказання до застосування скоропомічної терапії;
- Бажання пацієнта.
Цілі превентивної терапії
Профілактична терапія мігрені направлена на досягнення кількох важливих цілей:
- Зменшення частоти, тяжкості і тривалості нападів;
- Покращення відповіді на засоби скоропомічної терапії та запобігання їх надмірному використанню;
- Покращення працездатності та якості життя пацієнтів;
- Зниження витрат на лікування мігрені.
Слід розуміти, що хороший результат профілактичної терапії не дорівнює повній відсутності нападів мігрені. Однак, вдалий підбір лікування дозволяє контролювати це складне неврологічне захворювання та мати менше днів, зіпсованих мігренню.
Профілактична терапія вважається успішною, якщо кількість днів із мігренню зменшується щонайменше вдвічі. Для того, аби це відслідкувати, необхідно регулярно вести щоденник мігрені, фіксуючи наявність або відсутність головного болю, вид та дозу лікарських засобів, які були застосовані.
Специфічна терапія мігрені
Неспецифічна (базова) профілактична терапія
Серед профілактичних засобів мігрені найбільш часто застосовують антидепресанти, антиконвульсанти та антигіпертензивні препарати. З огляду на те, що ці ліки початково були розроблені для лікування інших захворювань – їх механізм дії не є мігрень-специфічним.
Всі вони призначаються лише лікарем, оскільки мають певні обмеження та протипоказання. Тож, рішення щодо їх призначення ретельно зважується у кожному індивідуальному випадку.
Вибір ліків та тривалість терапії залежить від багатьох факторів, серед яких супутні захворювання та стани – високий артеріальний тиск, астма, депресія, тривожність, цукровий діабет, вагітність, тощо.
Так, через можливий ризик для плода, антиконвульсанти протипоказані вагітним та жінкам репродуктивного віку, якщо тільки вони не застосовують високоефективні методи контрацепції. Крім цього, їх прийом може викликати сонливість і труднощі з концентрацією уваги.
Бета-блокатори можуть мати переваги при застосуванні пацієнтам з артеріальною гіпертензією, однак вони не підходять при бронхіальній астмі чи хронічному обструктивному захворюванню легень.
У випадках, коли мігрень поєднується із супутніми депресивними та тривожними розладами можуть призначатися антидепресанти. Та іноді їх прийом може супроводжуватися набором зайвої ваги чи сонливістю.
Спільний фактор при використанні цих препаратів ─ необхідність щоденного прийому. На жаль, значна частина пацієнтів застосовує терапію нерегулярно або взагалі припиняє лікування.
Ботулінотерапія
Ін’єкції ботулінічного токсину типу А ─ один із методів профілактики хронічної мігрені. Цей засіб застосовуються також в косметології, післяінсультній реабілітації та лікуванні низки спастичних станів.
При застосуванні ботулінічного токсину для профілактики хронічної мігрені, препарат вводять у декілька зон м’язів голови та шиї (зазвичай кілька десятків точок). Процедуру повторюють кожні 12 тижнів. Побічні ефекти можливі навіть після багатьох «вдалих» процедур, тому ін’єкції проводяться лише лікарем, з дотриманням техніки безпеки.
Прицільна механізм-специфічна терапія
За останні роки у лікуванні мігрені з’явився новий, важливий напрямок ─ терапія, спрямована безпосередньо на CGRP, одну з ключових речовин, що бере участь у виникненні нападу. Лікарські засоби на основі анти-CGRP моноклональних антитіл працюють за принципом «ключ-замок»: антитіла блокують CGRP – пептид, який запускає каскад хімічних і нервово-судинних реакцій та є причиною больового мігренозного нападу.
Цей вид профілактичної терапії є представником нової генерації засобів, які були створені спеціально для лікування мігрені, мають направлену дію та сприятливий профіль безпеки.
У період з 2018 по 2020 рік було схвалено чотири препарати із цієї групи (три з яких блокують безпосередньо CGRP, і один – блокує його рецептори).
Особливістю застосування цих препаратів є те, що у більшості випадків вони вводяться у вигляді підшкірних ін’єкцій раз в один або три місяці. Перша ін’єкція, зазвичай виконується у кабінеті лікаря, тоді як наступні уколи пацієнти можуть робити самостійно, керуючись відповідною відеоінструкцією.
Новітні методи терапії мігрені
Підсумки
Мета профілактичної терапії ─ зменшити кількість, тяжкість і тривалість нападів, а також підвищити контроль над хворобою.
Існує багато варіантів профілактичного лікування, і жоден не підходить усім однаково. Але поява механізм-специфічних засобів, таких як анти-CGRP антитіла, значно розширила можливості терапії.
Ефективне профілактичне лікування ─ це тісна співпраця з лікарем, відповідальне ставлення до призначень та реалістичні очікування. Це допомагає пацієнтам мати менше днів із мігренню і повертати контроль над власним життям.
Використана література
- https://americanmigrainefoundation.org/resource-library/understanding-migrainepreventive-treatments/
- https://americanmigrainefoundation.org/resource-library/onabotulinum-a-migraine-use/
- https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3573
- https://www.teva.ua/hcps-homepage/profilaktichna-preventyvna-terapia-migreni/
- https://www.aafp.org/pubs/afp/issues/2019/0101/p17.html
- https://www.webmd.com/migraines-headaches/preventive-migraine-medicine
- https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/migraine-headache/diagnosis-treatment/drc-20360207
Від своєчасної постановки правильного діагнозу та вибору терапії залежить ефективність лікування мігрені. Уникайте самолікування, щоб не зашкодити своєму здоров’ю. Зверніться до спеціаліста, який допоможе вам приборкати мігрень.